Можу впевнено сказати, що я піднялась з колін, працюючи з психологом. Спочатку я ніби піднесла опущену голову, оглянулась потихеньку навколо. А потім встала на ноги. І побачила, що в світі, який мене оточує, не лише темрява. Побачила, що в ньому пробиваються кольорові промені добра і любові. Раніше, до нашої спіпраці, я відчувала себе як живий мрець,- так гнобила мене мене темрява і навколішня, і та, що в мені була. Навколо мене був темний, аж до чорноти темний тягар. Тягар сплетіння страху, туги, смутку, невдоволенності. Сьогодні мені легше. І робота, і відпочинок для мене “смачніші” і світліші. І дерева для мене т...